Нанотрубки в каждый дом

        Всем давно известен самый простой способ закалки железа нагревом на воздухе и резким охлаждением в воде.  А группа ученых из Китая решила проделать то же самое с графитом, нагрев графитовый стержень до температуры свыше 800 градусов Цельсия и резко опустив его в стакан с водой температурой около 0 градусов. После небольшого хлопка вода в стакане немного помутнела и ученые повторили этот эксперимент многократно, после чего собрали из стакана полученный осадок .

Результатом їх дослідів виявилося отримання багатостінних нанотрубок, вихід яких у процесі досвіду склав близько 40%. Всім відомо що, нанотрубка это слой обыкновенного графита свернутый в трубку и самым сложным было отделить достаточно тонкий слой от куска графита, а после свернуть его в трубку сшив между собой противоположные концы. И все эти сложные операции были осуществлены в процессе такого простого опыта. При опускании раскаленного стержня в холодную воду происходит термоудар наружный слой быстро охлаждается при этом внутренние слои все еще остаются достаточно горячими и под воздействием линейного сжатия наружного слоя он отрывается от остальных слоев при этом сворачиваясь в трубку.

Отримані нанотрубки мали внутрішній діаметр 5-10 нанометрів, зовнішній 30-50 нанометрів і завдовжки до декількох сотень нанометрів. Стінки нанотрубок виявилися практично бездефектными, а відстань між шарами були рівні 0,34 нм, що є характерним відстанню для агрегованих шарів графена в графіті. Крім того, в отриманому осаді були знайдені як багатостінні нанотрубки так і наноструктури типу "збудоване" мають два вільних краю одні зовні, інший всередині.

Завдяки такій нехитрій процедурі отримання нанотрубок їх ціна найближчим часом може істотно знизиться, а кількість нових матеріалів на основі нанотрубок може істотно збільшиться. Основою для їх промислового отримання може стати конструкційний промисловий графіт